У рекомендаційному бібліографічному списку подані матеріали, розміщені в розділах: "Видання творів", "Окремі вірші", "Про життя і творчість", "Нариси, вірші про П. Артеменка", "Імені комсомольського поета". Список не є вичерпним.

• Баклай, Н. Батькова криниця / Н. Баклай. – Лубни : Лубни, 2008. – 100 с.

• Баклай, Н. Два берега душі : вірші / Н. Баклай. – Полтава : Полтавський літератор, 1996. – 42 с.

• Баклай, Н. Живиця : поезії / Н. Баклай. – Лубни : Лубни, 2016. – 188 с.

• Баклай, Н. Літературні постаті Лубенщини : короткі біобібліографічні нариси / Н. Баклай. – Лубни : Лубни, 2013. – 58 с.

• Баклай, Н. Лубни : поема / Н. Баклай. – Глобине : Поліграфсервіс, 2004. – 46 с.

• Баклай, Н. Меди тернові : вірші / Н. Баклай. – Лубни : Лубни, 2001. – 94 с.

• Баклай, Н. Ожинова купіль : вірші / Н. Баклай. – Лубни : Лубни, 2005. – 128 с.

• Баклай, Н. Осяяна тобою : вірші / Н. Баклай. – Полтава : Полтавський літератор, 1996. – 87 с.

• Баклай, Н. Отава. Вибране / Н. Баклай. – Полтава : Дивосвіт, 2008. – 424 с.

• Баклай, Н. Перекоти-доля : новели, бувальщини / Н. М. Баклай. – Лубни : Лубни, 2009. – 202 с.

• Баклай, Н. Серцевина : поезії / Н. Баклай. – Лубни : Лубни, 2012. – 118 с.

• Баклай, Н. Триєдиний біль : вірші / Н. Баклай. – Полтава : Криниця, 1997. – 120 с.

• Баклай, Н. Ще не вицвіло літо : поезії / Н. Баклай. – Лубни : Лубни, 2003. – 138 с.

До збірки любовно-інтимної лірики "Ожинова купіль" уміщено вірші з поетичних книг "Свіча невінчана" (1999 р.) та "Ще не вицвіло літо" (2003 р.). Авторка дарує вишуканому читачеві такі ж – вишукані, глибоколіричні вірші, наповнені вщерть неприхованою ніжністю, чистотою і відвертістю.

Її поезія завжди дзвеніла і дзвенить великим основоположним почуттями, без яких нема життя справжнього. Чи це жіноча любов, чи любов до України, до свого народу, чи це поступ за правду – в побуті чи політиці – все настільки сильне,максималістське, що здається, кожну грань слова чуєш на дотик – вона пекуча, могутня і разюча силою,що назви не має, а душу рве. До такої сили й краси причаститься кожен, хто, відкинувши все на світі, візьме в руки "Серцевину" й залишиться наодинці, прочитає книжку до останьої сторінки.

До книжки в війшли гумористичні повісті "Ти мене любиш, Яшо?", "Три мушкетера з Сухих Млинців", "Перше побачення", "Рятуйся, хто може!" та роман "Нейтрино залишається в серці". Гостре перо письменника спрямоване проти негативних явищ. У сатиричній повісті "Рятуйся, хто може!" змальовано сучасний капіталістичний світ, де все продається та купується, де процвітають звірячі інстинкти.

• Безорудько Віктор Григорович [Текст] // Край. - 2011. - № 85. - С. 19-20.

• Козюра, І. Перші парубки в Лубнах: Сергій Параджанов, Віктор Безорудько, Петро Лубенський [Текст] / І. Козюра // Зоря Полтавщини. - 2016. - 9 верес. - С. 13.

• Ляшенко, А. Гумористи народжуються тут : [біографія письменника, публіциста, драматурга, гумориста, уродженця с. Хомутець Миргородського р-ну В. Безорудька] / А. Ляшенко // Лубенщина. - 2012. - 8 лют.

• Донченко, О. В. Вчителька ; Початок дружби ; Подорож до млина [Текст] / О. В. Донченко // Світ дитинства. - 2006. - С. 51-81

До видання увійшли оповідання "Початок дружби", "Вчителька", "Завтра канікули", повість "Лісничиха". Добір поданих текстів обумовлений шкільною програмою з української літератури.

"Школа над морем" розповідає про життя школярів одного прикордонного містечка, про дружбу, мрії, сподівання хлопців та дівчат, про бойові будні прикордонників. До книги ввійшли також сповнені ліризму й теплоти оповідання про любов до рідної природи, про дружбу.

• Віценя, Л. Сади і книги Олеся Донченка / Л. Віценя // Зоря Полтавщини. – 2014. – 25 квіт. – С. 18.

• Лубни : [фото могил: О. Донченка, В. Малика, мемор. дошки Г. Тютюннику] // Літературна Україна. – 2012. – 9 лют. – С. 3.

• Малик, М. 105 років від дня народження. Донченко Олесь (Олександр) Васильович : [Народ. 19.08.1902 в село Великі Сорочинці Миргородського пов.] / М. Малик // Край. – 2007. – №40. – С. 17.

• Міщенко, О. Один із перших : до 110-річчя Олеся Донченка / О. МІщенко // Зоря Полтавщини. – 2012. – 4 верес. – С. 3.

• Цимбал, Я. Письменник, який умів слухати / Я. Цимбал // Дніпро. – 2009. – № 6. – С. 160-161.

• Донченко Олесь Васильович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2017. – Режим доступу: http://bit.ly/2ouyfBY (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Донченко Олесь Васильович Український поет, прозаїк, казкар [Електронний ресурс] // Майдан Січеслав-Дніпро : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2018. – Режим доступу: http://bit.ly/2HJhmwh (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Донченко Олесь Васильович Український поет, прозаїк, казкар [Електронний ресурс] // Майдан Січеслав-Дніпро : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2018. – Режим доступу: http://bit.ly/2HJhmwh (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Донченко Олесь Васильович. Життєвий та творчий шлях, біографічні статті [Електронний ресурс] // УкрЛіб : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2018. – Режим доступу: http://bit.ly/2sVrK0m (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Біографія Олеся Донченка [Електронний ресурс] // ОnlyArt : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2018. – Режим доступу: http://bit.ly/2F738XC (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Закоханий у рідну землю [Електронний ресурс] // Національна бібліотека України для дітей : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 1999-2010. – Режим доступу: http://bit.ly/2HMJnD3 (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Олесь Донченко [Електронний ресурс] // Український Центр : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2001-2011. – Режим доступу: http://bit.ly/2FxSfMa (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Донченко Олесь [Електронний ресурс] // ЕСУ : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2001-2011. – Режим доступу: http://bit.ly/2FuFkdP (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Кревська, Г. Над морем змахнути крилом : [враження і спогали молодої тераторки з Лубен про Всеукр. нараду молодих літераторів в будинку творчості НСПУ "Коктебель" (2006 р.)] / Г. Кревська // Зоря Полтавщини. – 2007. – 7 лют. – С. 3.

• Кревська, Г. "Білі дерева ідуть до тепла..." : [вірші. Короткі відомості про автора / Г. Кревська // Зоря Полтавщини. – 2013. – 15 січ. – С. 5.

• Лауреати премії імені Івана Котляревського // Зоря Полтавщини. – 2014. – 10 верес. – С. 5.

• Козюра, І. Перші парубки в Лубнах: Сергій Параджанов, Віктор Безорудько, Петро Лубенський / І. Козюра // Зоря Полтавщини. – 2016. – 9 верес. – С. 13.

• Малик, М. Лубенський (Афонський) Петро Олександрович, прозаїк, драматург. 105 років від дня народження : [народ. в с. Кореневе Курської губ.] / М. Малик // Край. – 2012. – №103. – С. 22.

• Наєнко, М. Війна, письменник, безвісти... / М. Наєнко // Літературна Україна. – 2015. – 15 жовт. – С. 10-11.

• Наливайко, І. Фейлетоніст, драматург, кіносценарист : [П. Лубенський] / І. Наливайко // Зоря Полтавщини. – 2012. – 27 листоп. – С. 2.

• Помер Петро Лубенський [Текст] : [(1907-2003) Некролог] // Літературна Україна. – 2003. – 27 лют. – С. 8.

У книзі подаються віршовані героїчні казки-легенди, які пробуджують у юного читача інтерес до історії нашого народу, викликають почуття гордості за лицарів-оборонців рідної землі, вчать з юних літ любити Батьківщину. Відважні сміливці ніколи не шкодували свого життя заради свободи рідного народу: тим-то вони й безсмертні в нашій уяві, в уяві поета. Адже народні герої не вмирають!..
Видання побачило світ з нагоди 95-літнього ювілею автора у комунальному видавництві "Полтавський літератор". Книга розрахована на дітей шкільного віку.

За історичний роман "Горить свіча" (1992) В. Малику було присуджено міжнародну премію ім. Г. Сковороди. У цьому романі письменник зображує трагічні події, які на цілі століття перервали політичний та культурний розвиток України, – погром Батиєвими полчищами Києва та розорення інших давньоруських земель.

Дія роману "Князь Кий" відбувається у середині першого тисячоліття, коли після роздроблення держави легендарного гуннського вождя Аттіли його спадкоємці намагалися підкорити східнослов'янські племена. За цей роман 1983 року письменник був нагороджений літературною премію імені Лесі Українки.

У романі автор відображає цікаве й своєрідне явище в історії українського народу – чумацтво. Головний герой твору – Івась Бондар залишає в Лубнах кохану дівчину Катрю і разом зі своїм хазяїном Хуржиком та чумацькою валкою їде в Крим по сіль. Ніколи не гадалося йому, навіть не снилося, через які незвичайні, смертельно небезпечні пригоди доведеться пройти. Тут і зустріч з Потьомкіним та Катериною Другою, і татарський полон, і втеча з нього, вступ до війська чорноморських козаків, участь у складі цього війська у війні 1786-1791 pp. проти Туреччини...

• Володимир Малик // Козюра І. Історичні силуети. – Полтава, 2010. – С. 96-107.

• Касян, Л. Роман Володимира Малика "Горить свіча" у контексті художнього відображення історичного минулого / Л. Касян // Українська література в загальноосвітній школі. - 2011. – № 12. – С. 8-12.

• Ситченко, А. Вивчаємо історико-пригодницький роман В. Малика "Фірман султана" : (друга книга тетралогії "Таємний посол") / А. Ситченко // Українська література в загальноосвітній школі. – 2014. – № 4. – С. 21-23.

• Широкова, А. "Лубни Володимира Малика": стартував новий літературознавчий маршрут / А. Широкова // Події та коментарі. – 2017. – 17 листоп. – С. 7.

• Академія мистецтв: слідами Володимира Малика [Електронний ресурс] // Лтава : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2014-2018. – Режим доступу: http://bit.ly/2HOMmuz (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Біографія Володимира Малика [Електронний ресурс] // OnlyArt : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2011-2017. – Режим доступу: http://bit.ly/2F8RCei (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Володимир Малик. Збірка творів [Електронний ресурс] // Спадщина предків : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2018. – Режим доступу: http://bit.ly/2Fvnbwt (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Володимир Малик - Біографія [Електронний ресурс] // Українська література. Електронна бібліотека все для вивчення укр. літ : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.]. – Режим доступу: http://bit.ly/2BQYmLI (дата звернення: 23.02.2018). – Назваз екрану.

• З глибин історії: Друга світова війна в долі у Володимира Малика [Електронний ресурс] // Макарівські вісті : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2018. – Режим доступу: http://bit.ly/2EUto3P (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Малик Володимир Кирилович. Життєвий та творчий шлях, біографічні статті [Електронний ресурс] // УкрЛіб : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2000-2018. – Режим доступу: http://bit.ly/2BTIiZQ (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Малик Володимир Кирилович [Електронний ресурс] // Літоб'єднання ім. О. Донченка "Ліра" : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2013-2018. – Режим доступу: http://bit.ly/2orb6RU (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• У Лубнах видалили книгу про майстра історичного жанру Володимира Малика [Електронний ресурс] // Лтава : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2014-2018. – Режим доступу: http://bit.ly/2ETHdnp (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

У збірці "На околицях білих пелюсток" рельєфно вимальовуються поетичні теми кохання:
Я вмерла від болю, що не з тобою.
Я вмерла від смутку, що ти не мій.
Власне, у збірці такого тематичного поділу немає. І цитати - не назви розділів. Це вихоплені за ознакою безпечної образності рядки. Серед віршів зі звичними для європейцями рисами і ритмами раптом зустрічаєш кілька чотиривіршів, які ритмікою і неквапливою роздумливістю нагадують чи то хокку, чи то танка... Хоча згадані японські поезії - тьох і п'ятирядкові.

У книзі "До одвічних бродів" (Лубни, 2012), найкращі вірші останніх років. У них – цілий світ, вибухова сила української краси, національної самоідентифікації українців. Художнє ліричне слово Юлії Манойленко легке, доступне, незвичайне. Такі вірші не можна залишити поза увагою. Навіть людина далека від поезії залюбки почитає ці твори і відшукає у них ту єдину, дзвінку струну, суголосну душі.

• Віценя, Л. Олімп нащадків видатного земляка. Дві премії імені І. П. Котляревського вручено у Полтаві : [дитяча міська та обласна премії] / Л. Віценя // Зоря Полтавщини. – 2013. – 17 верес. – С. 3.

• Лауреати обласної премії імені І. П. Котляревського [Текст] // Зоря Полтавщини. – 2013. – 3 верес. – С. 4.

• Лауреати премії імені Володимира Малика [Текст] // Зоря Полтавщини. – 2016. – 16 лют. – С. 2.

• Назустріч сонцю : [Короткі відомості про молоду поетесу Ю. Манойленко] // Зоря Полтавщини. – 2007. – 7 лют. – С. 3.

• Трикаш, Н. "Мої дерева виплакали душу" : [творчий вечір поетеси з Лубен Ю. Манойленко] / Н. Трикаш // Зоря Полтавщини. – 2010. – 13 лип. – С. 4.

Книга "Літні пригоди Богданчика", у якій захоплююче і доступно розповідається про древні народні звичаї і традиції, що сягають глибини віків і подекуди збереглися ще й досі. Книга вчить добру і людяності, любові до природи і довколишнього світу. Вона розрахована на широке коло читачів підліткового віку, їх мам і тат. Книга видана на замовлення Головного управління інформаційної та внутрішньої політики Полтавської обласної державної адміністрації за планом випуску соціально значущих видань.

"Полудень" – збірка поезій відомого на Полтавщині поета і прозаїка, у яких трепетно і лірично відкривається світ людських почуттів: кохання до жінки, любові до природи, переживання за долею України.

У книзі вміщено вірші для дітей, у яких розкривається через казки, легенди, сказання та переспіви чарівний світ далекої минувшини. Адже історія нашого народу набагато глибша і багатогранніша, ніж ми її знаємо. Що відбувається впродовж 7515 років слов'янського літочислення, яке так підступно підігнали під вимоги цивілізації, нав'язавши нашому народу псевдоцінності? Відлуння великої історії можна знайти нині тільки в народній творчості, переказах і піснях. Звідти автор черпав своє натхнення і віру у велике майбутнє українського народу.

У фантастичній повісті "Стеариновий хлопчик" захоплююче розповідається про сучасне людське суспільство. І хоч дія відбувається на плпнеті комах та пристрасті, що там вирують, цілком співставні з тим, що відбувається на Землі.

• Іщенко, О. Міжнародна недержавна україно-німецька літературна премія ім. Олеся Гончара [Текст] / О. Іщенко // Край. – 2016. – № 144. – С. 14-16.

• Міщенко, О. Міська поїздка / О. МІщенко // Зоря Полтавщини. – 2012. – 18 груд. – С. 3.

• Олександр Михайлович Міщенко // Дієслово. – 2009. – № 3. – С. 29.

• Премія імені Олександра Олеся : [за 2006 рік присуджена поетові з Лубен О. Міщенку – за збірку інтимної лірики "Мальва розпашна"] // Літературна Україна. – 2007. – 10 трав. – С. 2.

Представлена книга "Пелюстки неодцвітанні" - розгорнута перед читачами панорама життя. В якій є все: злети і падіння, вірність і розчарування, радість і журба, але понад усе - Любов. І це розумієш з прочитаного, бо тільки закохана душа і гаряче зболене серце зуміло видихнути як істину: "... усе лікується Любов'ю. все починається з Неї. І саме тому хочеться жити!..

Десята книга самобутнього посульського поета – щиро виболена, життєво справжня, образна і виразна, іронічно-лірична сповідь не полишить нікого байдужим. Бути собою і приносити користь людям – велика, але достойна праця, яка винагороджується людською вдячністю й любов'ю, розумінням і підтримкою.
Ця книга – поліфонічна, багатострунна, строфи на всі лади видзвонюють хвалу свободі, нашій волі – хоч і дещо сутінковій, бо жирують пани, а "вільні" люди не мають ні роботи, ні достойного відтворення життєвого рівня…

В книзі "Повстали приспані тривоги" вже одні назви віршів: "Скалічене село", "Удовинний острів", "Двір-удівець", "Сиротина", "Хуторянка", "Тітка Параска" – наче продовження Кобзаревих уболівань, перенесених в іншу, далеко не кращу епоху.
Книга посутньо продовжує мотиви книг "Сивий сонях", "Лікуймо душу", "Вииванки мамині", "Межа" і певною мірою підсумовує перший етап поетичної творчості автора.

• "Коли й ефіру для душі замало" // Край. – 2013. – №116. – С. 6.

• Назаренко, Т. "Яблуко на вітрах" Олександра Печори / Т. Назаренко // Зоря Полтавщини. – 2011. – 4 лют. – С. 5.

• Назвали лауреатів обласної премії імені Леоніда Бразова // Вечірня Полтава. – 2011. – 12 жовт. – С. 3.

• Неживий, О. Художнє слово та образ світу : (Печора О. А. Стежина в світ : вірші школярам і студентам. – Лубни: Інтер Парк, 2017 - 336 с.) / О. Неживий // Слово Просвіти. – 2017. – Ч. 39. – С. 6.

• Чумакова, Т. Літературну премію імені Леоніда Бразова вручено у День української писемності й мови та ювілею земляка / Т. Чумакова // Вечірня Полтава. – 2011. – 16 листоп. – С. 15.

• Лауреати Полтавської обласної премії імені Леоніда Бразова [Електронний ресурс] // Полтавська обласна рада : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2018. – Режим доступу: http://bit.ly/2BRhau9 (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Олександр Печора [Електронний ресурс] // Клуб Поезії: [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2003. – Режим доступу: http://bit.ly/2HJfEe9 (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Олександр Печора: поет і просвітянин [Електронний ресурс] // Слово просвіти : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.]. – Режим доступу: http://bit.ly/2F87qOo (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Печора Олександр Андрійович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2017. – Режим доступу: http://bit.ly/2sT3ZGw (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Печора Олександр Андрійович [Електронний ресурс] // Літоб'єднання ім. О. Донченка "Ліра" : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2013-2018. – Режим доступу: http://bit.ly/2BQGIrr (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Щоб раєм став твій рідний край – живи і мисли Україно! [Електронний ресурс] // Кримська світлиця : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.]. – Режим доступу: http://bit.ly/2ore6O2 (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Плотникова, Р. В. Розіп'ята на двох хрестах / вірші, новели. – Полтава : Криниця, 1997. – 46 с.

• Плотникова, Р. В. У лабіринтах міста спокус : новели / Р. Плотникова. – Полтава : АСМІ, 2009. – 150 с.

Головний герой роману Михайло – людина, котра якого не влаштовує стан несвободи, душевного пригнічення, невпевненості у майбутньому, але й боротьба за свої права коштує йому здоров'я, спокою, благополуччя. Усі протиріччя між партнерами розв'язуються за допомогою револьверів, і що неприємно усвідомлювати – читацька спільнота до того поступово звикає. У книзі, як на екрані, відображено картину внутрішньо дозрілої політичної катастрофи, і таким чином, передбачено-попереджено нас, сучасників, про реальну можливість виняткової граничної ситуації, що насувається на нашу країну. Філософська універсальність порушених у романі тем помітно підкреслена, адже універсальним є те, що завжди сучасне, завжди актуальне.

• Плотникова Раїса Василівна [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2017. – Режим доступу: http://bit.ly/2EUDKRp (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Раїса Плотникова (1955) [Електронний ресурс] // Поетичні Майстерні : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.]. – Режим доступу: http://bit.ly/2BQ840U (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Раиса Плотникова [Електронний ресурс] // Facebook : [соц. мережа]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2018. – Режим доступу: http://bit.ly/2orRblM (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Раїса Плотникова (Жарова) [Електронний ресурс] // Національна спілка письменників України. Полтавська обласна організація : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2018. – Режим доступу: http://bit.ly/2F6oDaU (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

Другий том"Спадщини" Василя Симоненка є повним зібранням прози. До нього ввійшли новели та оповідання, щоденникові записи, 105 листів. Зроблено спробу виокремити віршований епістолярій поета та журналістські матеріали – статті, рецензії, нариси, кореспонденції, вірші до дат червоного календаря, особливо цікаві для студентів-журналіспв і тих, хто займається творчістю лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка Василя Симоненка. Для широкого загалу читачів.

Книга містить не тільки хрестоматійні твори, а й низку таких, що не друкувалися десятиліттями. Здобутком широкого загалу читачів стануть поезії, оповідання, щоденникові записи, добірка листів, біографічні матеріали.

До збірки творів талановитого українського поета Василя Симоненка увійшли казки, вірші, сонети, поеми, байки. Видання стане в пригоді вчителям та учням – до нього вміщені твори, рекомендовані шкільною програмою з української літератури, – а також прислужиться тим, хто глибше і досконаліше хоче пізнати творчість Василя Симоненка.

• Безотосний, М. Прометей українського духу і віри / М. Безотосний // Вечірня Полтава. – 2015. – 6 січ. – С. 5.

• Василь Симоненко – поет і журналіст, діяч українського руху опору // Полтавська Думка. – 2014. – 9 січ. – С. 3.

• Жаботинський, П. Сини землі полтавської / П. Жаботинський // Літературна Україна. – 2002. – 14 берез. – С. 3.

• Іваненко, М. Лебеді материнства Василя Симоненка / М. Іваненко // Слово Просвіти. –2013. – 17-23 січ. – С. 8-9.

• Листи Василя Симоненка до Олексія Щербаня // Криниця. – 1993. – № 7-9. – С. 75.

• Міщенко, О. Вшанування пам'яті В. Симоненка на Лубенщині / О. Міщенко // Літературна Україна. – 2004. – 5 лют. – С. 2.

• Осока, С. Народжені на Різдво: Василь Симоненко й Василь Стус / С. Осока // Коло. – 2017. – 5-11 січ. – С. 1

• Пашко, М. В океані рідного народу : [Про В. Симоненка] / М. Пашко // Зоря Полтавщини. – 2005. – 6 січ. – С. 13.

• Симоненко, В. "Синиця в шибку вдарила крильми..." : [вірш] / В. Симоненко // Газета по-українськи. – 2018. – 2 лют. – С. 26.

• Яременко, В. Парубоцькі листи Василя Симоненка: [зокрема, подаються вірші поета-юнака] / В. Яременко // Криниця. – 1993. – № 7-9. – С. 72-75.

"Катерина Білокур" (2001 р.). Ця поема, здається, писана не пером, а самим серцем. У ній ідеться про долю справжнього таланту. В центрі розповіді — Катерина Білокур – художниця з Київщини, що так і залишилася незрозумілою ні батьками, ні односельцями, але життя – як спалах квіткового різнобарв'я на безсмертному полотні дивуватиме не одне покоління.

"Література рідного краю" – хрестоматійний посібник для викладачів, учнів та студентів. У ньому вміщено біографічні довідки та твори письменників Лубенщини, чиє слово доносить з глибини віків радощі і горе, втіхи і страждання, зневіру і сподівання нашого народу.

Це повість про витівні пригоди п'ятикласників під час літніх канікул та страшні картини голодомору 33-го, що відійшли уже в небуття.

У "Золотій підкові України" заримована об'єктивна історія нашої Батьківщини. У поемах розповідається про реальних людей, котрі впливають на історичний процес і цим самим відіграли важливу роль у долі українського народу. У всьому розмаїтті економічного, політичного, культурного життя вимальовується єдиний образ нашої держави. Дотримуючись історичної істини, авторка висвітлює життя і діяльність трагічних постатей історії – гетьманів, кошових, козацьких ватажків. Поема написана на багато чисельних документальних матеріалах України, Росії, Польщі. До збірки ввійшли твори: "Останній шлях гетьмана Івана Мазепи", "Ян Собеський", "Лубни", "Едінга", "Северин Наливайко". Для широкого кола читачів.
Випущено на замовлення Головного управління інформаційної та внутрішньої політики Полтавської обласної державної адміністрації за планом випуску соціально значущих видань.

В основу книги покладено події від поразки Северина Наливайка під Лубнами в 1596 році до сходження в 1669 році на трон Речі Посполитої останнього представника королівської гілки князів Вишневе­цьких – Міхала-Корибута.
На тлі тогочасних міжнародних відносин різних держав показано становлення козацтва як вирішальної військової сили в утвердженні самостійності України, правдиво змальовано славних ватажків і гетьманів доленосного рицарства, відтворено запровадження церковної унії 1596 р. та боротьбу з нею.
Через глибокі дослідження малознаних історичних фактів зображено складний шлях роду Вишневецьких до здобуття королівської корони.

"Зупинися, щемна мить спокою..." – збірка віршів про неповторність краси природи, сенс людського життя, інтимна лірика.
Вже літо погострило довгі коси,
Прибрало все, як треба, до ладу.
Моя землице, щедра, стоголоса,
В твої обійми теплі упаду…

Віценя, Л. "Киплять мої чуття над Кобзарем"... : [про книги, присвячені Т. Г. Шевченку: М. Костенко "На неокраєнім крилі" та О. Хало "Я вас кохала..." (вид-во "Миргород")] / Л. Віценя // Зоря Полтавщини. – 2014. – 4 берез. – С. 5.


Міщенко, О. І кличуть ненаситні рядки : [про укр. письменницю О. Хало] / О. Міщенко // Зоря Полтавщини. – 2006. – 7 берез. – С. 5.

Міщенко, О. Таємниця письменницького сходження / О. Міщенко // Край. – 2006.– № 21 – С. 10-11.

Переможці щорічної премії імені Панаса Мирного // Полтавський вісник. – 2012.– 27 квіт. – С. 7.
Переможців премій імені Леоніда Бразова та Івана Котляревського – визначено // Вечірня Полтава. – 2009. – 23 груд. – С. 13.

Яловегіна, Г. "Його величчя – на усю планету..." : [презентація книги О. Хало "Я вас кохала..."] / Г. Яловегіна // Зоря Полтавщини. – 2014. – 31 січ. – С. 3.

• Ольга Хало [Електронний ресурс] // Національна спілка письменників України. Полтавська обласна організація : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2013-2018. – Режим доступу: http://bit.ly/2sVBqIx (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Ольга Хало. «Корона Вишневецьких» [Електронний ресурс] // Буквоїд : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2008. – Режим доступу: http://bit.ly/2FxemlT (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Презентація нової книги Ольги Хало [Електронний ресурс] // Лубни. Офіційний сайт. Лубенської міської ради : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2008. – Режим доступу: http://bit.ly/2sW7ATY (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Хало Ольга Іванівна [Електронний ресурс] // Літоб'єднання ім. О. Донченка "Ліра" : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2013-2018. – Режим доступу: http://bit.ly/2sVBqIx (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

• Гребінка, Є. П. Вибране : байки, поезії, переклади / Є. П. Гребінка. – Донецьк : Донбас, 2007. – 192 с.

• Гребінка, Є. П. Вибрані твори / Є. П. Гребінка. – К. : Дніпро, 1980.– 367 с.

• Гребінка, Є. П. Вибрані твори / Є. П. Гребінка. – К. : Дніпро, 1976. – 532 с.

• Гребінка, Є. П. Вибране / Є. П. Гребінка. – К. : Музична Україна, 1977. – 224 с.

• Гребінка, Є. П. Вибране / Є. П. Гребінка. – К. : Музична Україна, 1976. – 220 с.

• Гребінка, Є. П. Вибране / Є. П. Гребінка. – К. : Дніпро, 1964. – 510 с.

• Гребінка, Є. П. Чайковський : романи та повісті / Є. П. Гребінка. – К. : Дніпро, 1966. – 514 с.

До книжки ввійшли байки Є. Гребінки, спрямовані проти жорстокої поміщицької сваволі, несправедливості царського суду, потворних явищ суспільного ладу, поезії українською та російською мовами, повість "Кулик".

В збірник ввійшли байки, ліричні вірші, а також повість "Кулик" та роман "Чайковський", написані російською мовою. В повісті автор правдиво зображає свавілля поміщиків, співчуття кріпакам: роман присвячений боротьбі українського народу проти загарбників.

Крім байок, у збірці "Вибрані твори" було вміщено вірші "Човен", "Українська мелодія", Маруся". В цих ліричних поезіях, тісно пов'язаних з народнопісенною традицією, висловлюється протест проти наруги над людськими почуттями, зображається тяжка доля дівчини-сироти та ін. Захоплення фольклором, звернення до пісенної лексики і фразеології, туга за щастям, що проходить мимо, елегійний смуток – характерні риси української поезії Гребінки.

В книзі зібрані байки, лірика, прозові твори в яких історична тема представлена різноманітно – від перших поезій до повісті "нежинский полковник Золотаренко" та роман "Чайковский". Дія повісті про ніжинського полковника відноситься до часів визвольної війни 1648-1654 років. Проте, не строго дотримуються історичної достовірності в зображенні подій, автор дещо романтизує їх. якщо в повісті щн переважає мелодраматизм при певному, хоч й не остаточному, відході від романтичних шаблонів, що виявилося, зокрема, в рисах реального народного побуту та в прагненні до широкого епічного зображення подій, то в романі "Чайковський" Гребінці вже вдалося краще відтворити дух і характер епохи, побут і звичаї запорожців.

• Дзюба, С. Ми любимо тебе, Болгаріє! : [уродженець м. Пирятин став лауреатом XVIII Міжнар. фестивалю поезії] / С. Дзюба // Українська літературна газета. – 2014. – 4 лип. – С. 17.

• Дзюба, С. Пародії / С. Дзюба // Українська літературна газета. – 2014. – 15 серп. – С. 20.

• Журі назвало переможців щорічної премії імені Панаса Мирного // Зоря Полтавщини. – 2014. – 30 квіт. – С. 7.

• Леус, В. "Золотий перстень" Македонії – у чернігівського подружжя письменників : [Тетяни і Сергія Дзюбів, Сергій – уродженець м. Пирятин] / В. Леус // Українська літературна газета. – 2014. – 25 квіт. – С. 15.

• Названо цьогорічних лауреатів премії "Благовіст" : [в т. ч. С. Дзюбу, уродженця м. Пирятин, за книжку "Несподівані зустрічі продовжують життя"] // Літературна Україна. – 2014. – 10 квіт. – С. 2.

• Тютюнник, Є. Перший олімпійський чемпіон з літератури Сергій Дзюба: "Письменники несуть у світ знання про Україну" : [вийшов тритомник "Тетяна і Сергій Дзюби. Вірші 60 мовами світу"; на Міжнародному літературному конкурсі імені де Рішельє здобули два "Діамантових Дюки" в номінації "Поезія, а Сергій переміг у літературних Олімпійських іграх"] / Є. Тютюнник // Урядовий кур'єр. – 2016. – 24 верес. – С. 7.

"Птахокардія" – це книга вибраних поезій, написаних протягом 2000-2015 років. Осмислюючи буття навколишнього світу та своє буття в цьому світі, авторка семи виданих раніше поетичних збірок намагається не повчати, не робити широких узагальнювальних висновків, а просто доносити до читача власне розуміння добра, любові, краси, правди, послуговуючись вишуканою українською мовою, малюючи майстерно підібраними словами яскраві, живі образи – реалістичні, фантастичні, містичні.

Добірне слово – як добре зерно, воно западає в душу, вістує, що дотикаєшся до справжнього мистецтва, – таке перше враження від книги, про яку ви зараз читаєте. Струм – це трепіт окриленої Музою душі, голос серця – «потяти», образ якого не раз подивує на сторінках збірки. Піднесена душа поетки Світлани Залізняк, звісно, не тільки соловейком щебече, але висока й чиста нота – для неї найголовніша, бо це означає наближення до істини Буття, до законів Вічності.
Композиційно збірка складається з чотирьох розділів: "Екліптика", "Сенс Сугестії", "Мережа", "Орігамі", кожен із яких презентує свій окремий мотив.

• Вовк, Я. "У мене – птахокардія, жодна пігулка не діє..." : [творчий вечір члена НСПУ С.-М. Залізняк у Києві] / Я. Вовк // Літературна Україна. – 2017. – 19 жовт. – С. 12.

• Гайворонська, Б. Нові члени НСПУ : [в т. ч. уродженка м. Пирятин Залізняк Світлана-Майя] / Б. Гайворонська // Літературна Україна. – 2016. – 17 листоп. – С. 2.

• Гайдамака, В. "У злагоді з собою" : [про поетесу С. Залізняк та її одноіменну збірку. Подані вірші із збірки] / В. Гайдамака // Вечірня Полтава. – 2010. – 23 черв. – С. 5.

• Залізняк, С. Вірші / С. Залізняк // Українське слово. – 2016. – 12-18 жовт. – С. 15.

• Запрошення на подію : 23 вересня о 17 год. поетеса С.-М. Залізняк запрошує на свій творчий вечір, [подається біографія, анотація] // Українське слово. – 2017. – № 37. – С. 15.

• Переможці конкурсу "Чатує в століттях Чернеча гора" : [в т. ч. Світлана-Майя Залізняк, уродженка м. Полтава, за твір "Планета людей"] // Літературна Україна. – 2015. – 6 серп. – С. 14.

• Світлана-Майя Залізняк : [поезії, біографія авторки, уродженки м. Пирятин] // Рідний край. – 2011. – № 2. – С. 6-10.

• Черпакова, Л. "Ще вірую у вірність голубів..." / Л. Черпакова // Полтавський вісник. – 2008. – 12 верес. – С. 4.

• Шупта, Д. "Нарозтіж відчиняю двері духу..." : рец. на збірку: Світлана Залізняк. Присмак сутіні. – Полтава: "Полт. літератор", 2003. – 100 с. / Д. Шупта // Рідний край. – 2004. – № 2. – С. 135-136.

• Світлана Майя Залізняк [Електронний ресурс] // Поетичні Майстерні : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.]. – Режим доступу: http://maysterni.com/user.php?id=3582&t=1 (дата звернення: 3.03.2018). – Назва з екрану.

• Світлана-Майя Залізняк презентувала в Полтаві нову збірку [Електронний ресурс] // Лтава : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2014-2018. – Режим доступу: http://www.ltava.poltava.ua/news/6383/ (дата звернення: 3.03.2018). – Назва з екрану.

• Залізняк Світлана-Майя [Електронний ресурс] // Жінка-українка : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.]. – Режим доступу: https://ukrainka.org.ua/zaliznyak-svitlana-mayya (дата звернення: 3.03.2018). – Назва з екрану.

• Світлана-Майя Залізняк [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2017. – Режим доступу: http://bit.ly/2oGe0lx (дата звернення: 3.03.2018). – Назва з екрану.

Вірші вірші відомого українського поета-пісняра Дмитра Луценка приваблюють своєю непідробною щирістю, схвильованістю, мелодійністю. До книжки увійшли кращі твори Д. Луценка, в яких оспівується героїчне минуле.

Книга "Дорогое наследство" присвячена подвигам фронтовиків, героям Великої Вітчизняної війни, учасником якої був сам автор.
Тепло згадує поет рідну землю, красоту природи.
В збірник увійшлипісні: "Минута молчания", "Отцовское серце", "Мое богатство", читач знайде вірші про кохання...

Вибрані твори хронологічно представляють багатий ліричний творчий доробок широко знаного в Україні і в усьому світі поета пісняра, а розділ ЦСпогади" розповідає про те, як народжувались незабутні поетичні тексти і пісні, як вони йшли і йдуть "в люди", "в Україну", познайомитись із витоками Луценкового слова.

• Вітрич, М. "Усе любов'ю зміряне до дна..." : 15 жовтня виповнюється 95 років від дня народження поета-пісняра Дмитра Луценка / М. Вітрич // Зоря Полтавщини. – 2016. – 14 жовт. – С. 15.

• Воїн і літератор : [про Дмитра Луценка] // Культура і життя. – 2016. – 14 жовт. – С. 16.

• Одвічне таїнство любові... : [про Дмитра і Тамару Луценко] / Н. Жовнір // Зоря Полтавщини. – 2016. – 2 груд. – С. 10.

• Кроп, Т. Полудень пісенного віку : [50-річчя символу столиці – пісні "Києве мій", автором тексту якої є уродженець краю Д. Луценко] / Т. Кроп // Літературна Україна. – 2012. – 13 верес. – С. 3.

• Москаленко, М. Дмитро Луценко – народний поет / М. Москаленко // Культура і життя. – 2016. – 14 жовт. – С. 16-17.

• Панкратьєв, С. "Як тебе не любити, Києве мій" / С. Панкратьєв // Українське слово. – 2015. – 24-30 черв. – С. 9.

• Панкратьєв, С. У Березову Рудку до Дмитра Луценка / С. Панкратьєв // Демократична Україна. – 2012. – 14 верес. – С. 20.

• Різун, В. Луценко, якого співають : [вечір пам'яті поета-пісняра у залі Нац. муз. академії] / В. Різун // Літературна Україна. – 2016. – 3 листоп. – С. 13.

• Скобельський, В. Нові назви вулиць Полтави / В. Скобельський // Полтавський вісник. – 2016. – 21 лип. – С. 6.

• Луценко Дмитро Омелянович, поет, заслужений діяч мистецтв / В. Скриль // Край. – 2014. – № 117. – С. 21.

• Соколова, С. Незабутий Дмитро Луценко / С. Соколова // Українська мова й література в сучасній школі. – 2013. – № 1. – С. 68-71.

• Фрагменти з книжки В. Костенка "Анатолій Пашкевич" : [в т. ч. подається родовід пісні "Ой ти, ніченько" на вірші Д. Луценка] // Слово Просвіти. – 2016. – 5 лют. – С. 14-15.

• Чечель, Л. І щастям повнились літа... / Л. Чечель // Жінка. – 2015. – № 11. – С. 14-15.

Луценко Дмитро Омелянович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2017. – Режим доступу: http://bit.ly/2CM3Zrg (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

Луценко Дмитро [Електронний ресурс] // Золотий Фонд української естради : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.]. – Режим доступу: http://bit.ly/2EXw6tO (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

Луценко Дмитро Омелянович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2016. – Режим доступу: http://bit.ly/2GNNP2Z (дата звернення: 23.02.2018). – Назва з екрану.

До збірки увійшли твори самодіяльних поетів Хорольщини, які народилися на хорольській землі або через різні обставини поєднали свою долю з хорольським краєм, тут живуть і працюють.
Читачі збірки познайомляться з віршами поетів на різноманітні теми. В них розповіді про далеку історію України, її легендарних героїв, Велику Вітчизняну війну, роздуми про майбутнє України, про високе і чарівне почуття кохання. Ця поезія викличе багато роздумів і нікого не залишить байдужим.

До збірки увійшов гумор та сатира самодіяльних гумористів Хорольщини, які народилися на хорольській землі або через різні обставини поєднали свою долю з хорольським краєм, тут живуть і працюють.

Юні герої повісті причетні до того світу в якому живуть, і саме в зв'язку з подіями в ньому формується їх громадянська свідомість. Микола нехтує званням чемпіона, захищаючи від морозу колгоспну оранжерею; Сашко переборює свій страх перед конем, аби врятувати колгоспний ставок і допомогти батькові...

З давніх часів Київської Русі приходить до нас Векша – могутній юнак, на долю якого випадають далекі мандри і тяжкі випробування. Герой повісті «Векша» мужньо долає перешкоди на шляху і рятує від нападу печенігів. Ця розповідь про древлянина наближена до художньої легенди, повна несподіваних подій і величних, оповитих серпанком часу постатей.

Ця драматична повість про киянина, на долю якого випало звідати всі жахи німецького полону аж до Бухенвальда, – це гімн людині, сила гуманістичних переконань якої долає саму смерть. В цьому творі відбиті настрої і почуття різних верств населення, людей різного віку, які складаються в багатогранне дослідження історичних подій, психологічної атмосфери того грізного часу. Неабияку художню і пізнавальну цінність мають побутові описи, зокрема окупованого гітлерівцями Києва, фермерської Німеччини за часів фашизму.

В основі сюжету цієї фантастичної повісті – боротьба Віктора Соколюка з фашистами, які втекли від заслуженої кари...

Ватажки лубенських підлітків Іван та Борис з твору «Поворотний круг» мають за прізвиська імена легендарних народних героїв. Захоплення величними образами багато в чому визначає їх вчинки разом з тим воно свідчить про ті риси характеру, які вже склалися і стали моральною основою світогляду цих підлітків. Боротьба з окупантами Анатолія, Івана та Бориса, їх подвиг є логічним виявом реалізацією сформованих життєвих принципів. Побудоване на документальних матеріалах повість „Поворотний круг" має неабияке виховне значення і формує патріотичні почуття підростаючого покоління.

• Подокопна, Є. Борис Комар : до 85-річчя від дня народження / Є. Подокопна // Шкільна бібліотека. – 2013. – № 9-10. – С. 45

• 80 років від дня народження Комара Бориса Петровича // Край. – 2007. – № 38. – С. 21-22.

• "Лаю себе за те, що написав небагато" : [90 років від дня народження Бориса Комара] // Шкільна бібліотека. – 2017. – № 5. – С. 88-93.

• Комар Борис Панасович [Електронний ресурс] // ЕСУ : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2014-2018. – Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=4565 (дата звернення: 3.03.2018). – Назва з екрану.

• Комар Борис Панасович [Електронний ресурс] // Укр.Ліб : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2014-2018. – Режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/bio/author.php?id=337 (дата звернення: 3.03.2018). – Назва з екрану.

• Комар Борис Панасович (05. 06. 1928) [Електронний ресурс] // Почитайло : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.]. – Режим доступу: http://chl.kiev.ua/pub/Publication/Author/177 (дата звернення: 3.03.2018). – Назва з екрану.

• Борис Комар: «Лаю себе за те, що написав небагато» [Електронний ресурс] // ЛітАкцент : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.]. – Режим доступу: http://bit.ly/2H38653 (дата звернення: 3.03.2018). – Назва з екрану.

Балади, пісні, думи, байки й прибаютки, приказки та загадки, листи.

• Відомі полтавці, народжені в лютому // Полтавський вісник. – 2009. – 20 лют. – С. 2

• Єременко, О. Художнє моделювання доби козаччини у поетичному світі романтизму 20 - 40-х років ХІХ століття / О. Єременко // Українська література в загальноосвітній школі. – 2010. – №10. – С. 3-5.

• Зінченко, Н. Естетичне освоєння народної поезії поетами-романтиками Полтавщини / Н. Зінченко // Рідний край. – 2013. – № 1. – С. 70-73.

• Малик, М. 200 років від дня народження Левко Іванович Боровиковський / М. Малик // Край. – 2006. – №22. – С. 20.
• Наливайко, І. Поет-романтик із Мелюшок : [Л. І. Боровиковський] / І. Наливайко // Зоря Полтавщини. – 2007. – 16 січ. – С. 3

• Пономаренко, О. Іван Котляревський, Тарас Шевченко і козацька родина Боровиковських / О. Пономаренко // Українська мова і література в школах України. – 2015. – № 5. – С. 19-23.

• Шалун, Л. Літературне краєзнавство. Левко Боровиковський – байкар з Хорольщини. Микола Цертелєв – збирач українського фольклору / Л. Шалун // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. – № 4. – С. 24-28.

• Швидкий, О. Поет-романтик з Хорольщини : [нар. Левко Боровиковський в с. Милюшках Хорольського району Полтавської області] / О. Швидкий // Край. – 2016. – № 142. – С. 17-18.

• Біографія Левка Боровиковського [Електронний ресурс] // OnlyArt : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2011-2018. – Режим доступу: https://onlyart.org.ua/biographies-poets-and-writers/borovykovskyj-levko-biografiya/ (дата звернення: 30.01.2018). – Назва з екрану.

• Боровиковський Левко Іванович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2017. – Режим доступу: http://bit.ly/2ErZ0Pd (дата звернення: 30.01.2018). – Назва з екрану.

• Левко Боровиковський – Біографія [Електронний ресурс] // Українська література. Електронна бібіліотека – все для вивчення Укр. Літ : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.]. – Режим доступу: http://ukrclassic.com.ua/katalog/b/borovikovskij-levko/1757-levko-borovikovskij-biografiya (дата звернення: 30.01.2018). – Назва з екрану.

• Левко Боровиковський (1806-1889) [Електронний ресурс] // Довідник школяра : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.]. – Режим доступу: http://lessons.com.ua/levko-borovikovskij-1806-1889/ (дата звернення: 30.01.2018). – Назва з екрану.

• Левко Боровиковський [Електронний ресурс] // UKRBUKBA.net : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2011-2018. – Режим доступу: http://vikidalka.ru/1-214823.html (дата звернення: 30.01.2018). – Назва з екрану.

• Читать онлайн "Байки й прибаютки" автора Боровиковський Левко Иванович [Електронний ресурс] // Rulit : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2011-2018. – Режим доступу: http://www.rulit.me/books/bajki-j-pribayutki-read-387912-4.html (дата звернення: 30.01.2018). – Назва з екрану.

• Шлях до загального визнання і творчість Левка Боровиковського [Електронний ресурс] // Vikidalka.ru : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2015 -2018. – Режим доступу: http://bit.ly/2nosZjr (дата звернення: 30.01.2018). – Назва з екрану.

Чіп, Б. М. Святополк Окаянний ; Камбіз, або Час крові [Текст] : трагедії / Б. М. Чіп. - К. : Радянський письменник, 1989. - 206 с.

До книги відомого українського поета ввійшли дві трагедії: «Святополк Окаянний» та "Камбіз, або Час крові". Дія першого твору відбувається за часів Київської Русі, на початку XI століття, друга трагедія переносить читача у VI століття до нашої ери, в Персидське царство.
Попри всю несхожість культур двох народів, зображуваних подій, історичних постатей, обидва твори порушують болючу проблему братовбивства, невситимої жадоби влади, людської величі й ницості, зрадництва і пошуків правди.

Чіп, Б. М. Підкова [Текст] : лірика / Б. М. Чіп. – К. : Молодь, 1985. –103 с.

В першій частині книги поета нас чекають історичні події, за якими пройшли потомки Ярослава Мудрого та Богдана Хмельницького, утверждуючи на землі добро, справедливість, правду. В другому розділі "І вічність трави" поет проникає в духовний світ сучасника, малює яскраві портрети людей, картини природи. Завершує збірник перекладів відомої поеми Сергія Єсенина "Пугачев"

Чіп, Борис Миколайович.Жнивень [Текст] : поезії / Б. М. Чіп. - К. : Молодь, 1977. - 96 с.

Борис Чіп — автор збірок поезії "Очі мого батька", "Плин", "Двокрилля", "Жнивень", "Серпневе освідчення", "Підкова", "З двох віків, з двох епох", "Йордань"; книжок для дітей "Іжачок-заздрісник", "Веселі мандрівки", "Повер­нення Легкокрилки"; повістей "Дума про Старого Лиса" та "Свято сакури", роману "Микола Пимоненко". У творчому доробку автора — близько десяти поетичних драм і траге­дій, понад сто пісень.
Лауреат премій імені Володимира Сосюри, "Київ" імені Євгена Плужника, імені Наталі Забіли.
До нової книжки Б. Чіпа увійшли твори, написані у різні періоди життя, а також більше ста нових поезій.

• Будкевич, А. Несхожість – то життя найбільша цінність / А. Будкевич // Українське слово. – 2013. – 23 січ. – С. 12.

• Гижа, О. Сходження. Борис Чіп. Йордань – К.: Фенікс, 2008 : [рец. на книгу] / О. Гижа // Літературна Україна. – 2009. – 31 груд. – С. 4.

• Олійник, Б. Борис Чіп / Б. Олійник // Рідний край. – 2006. – № 1. – С. 23.

"Знак Саваофа" (2006) – роман про те, як Російська православна церква заважає будувати греко-католицький храм. Жорстко і з неабияким знанням справи Олесь Ульяненко змальовує побут панотців Києво-Печерської лаври, розкриває кримінальну суть діяльності цієї конфесії на території України та злочинницькі й збоченські нахили її керманичів. За цей роман письменника багато років переслідували, і йшлося навіть про те, щоби піддати його анафемі. Але це було неможливо, бо Ульяненко вже сам вийшов із пастви РПЦ. Він проголосив анафему перший, його анафема – "Знак Саваофа". Книга рекомендована для дорослої аудиторії.

За яких обставин людина може опинитися на самому дні і чи може вона, навіть маючи бажання, вирватися звідти і повернутися до нормального життя? Чи можна змінити свою долю, якщо ти з дитинства приречений жити серед покидьків? На ці та багато інших питань намагаються знайти відповідь герої роману Олеся Ульяненка "Квіти Содому".

У романі "Син тіні" (2001) розповідається про тіньовий бік бізнесу "Куди б ти не перевів погляд, — пише Олесь Ульяненко, — ти можеш, не маючи совісті, а маючи меткий практичний розум, уміння рахувати, використовуючи психологію ι вдачу крадія, вийти, як не крути, в люди" Саме так і жив головний герой цього твору — вбивав, зраджував, отруював атмосферу навколо себе і кайфував від власної безкарності. Але дечого він не врахував — що над нами є Бог, чиї жорна мелють помалу, зате певно.

Збірка повістей "Там, де Південь" містить у собі чотири зовсім різні, але рівно яскраві, драматичні й кримінальні розповіді з життя українців доби розпаду Радянської імперії. Кожну з них із багатьох причин могла би заборонити моральна комісія. Кожна з них ще довго зберігатиме актуальність. За кожною можна було би зняти фільм. І з приводу кожної з цих повістей їхній автор міг би сказати: "Наш державний устрій побудований за принципом прямої кишки: у нас влада одразу переходить у злочинність".

"Сталінка" (1997) – найбільш резонансний твір письменника, один із перших культових українських романів нового часу. Автор малює життя в божевільні, де люди перетворюються на рослини. Але ж не всі. Головний герой Йона намагається втекти на волю, але що таке воля в "країні вічних дурнів і катів"? Хаос, обман, розпуста... І тільки віра в Бога допомагає людині вистояти в цьому божевільному світі. У романі "Дофін Сатани" (2003) письменник із вражаючою достовірністю створив жахливий образ нелюда-вбивці, який ховається за привабливою постаттю рафінованого інтелігента.

У романі "Вогненне око" (1999) із вражаючою достовірністю зобра¬жено цинічний і жорстокий абсурд української дійсності 90-х років минулого століття. Це і всепереможні у своєму безглузді і жорстокості злочинці брати Роздайбіди, і не менш злочинний міліціонер Гільмедов, і представник корумпованої верхівки полковник Кравченко... Це твір про злочин і безкарність, в якому із жахливими подробицями змальована "нечистота та розклад людського буття".

"Серафима" (2007) – відверта історія життя дівчини-вбивці, красуні, яка кращого застосування для своєї вроди, ніж піти по руках бандитів та міліціонерів, не знайшла, а потім, відчувши себе ображеною, почала розправлятися з усіма, хто зустрівся на її шляху. Як і в інших своїх романах, письменник у "Серафимі" стверджував: "Намагаюсь показати темні сторони суспільства, щоб довести людям, що так жити не слід".

"Жінка його мрії" – твір, який вбив свого автора. У 2009 році цей роман був визнаний порнографічним, після чого його було вилучено з книгарень. Можливо, загадка смерті Олеся Ульяненка відкриється нам після прочитання його роману?.. Книга рекомендується для дорослої аудиторії. В тексті присутня ненормативна лексика.

• "Квіти Содому" О. Ульяненка очолил "народний" рейтинг найкращих книжок 2012 року // Українська літературна газета. – 2013. – 11 січ. – С. 15

• "Сталінка" [роман О. Ульяненка перекладений] – англійською // Літературна Україна. – 2018. – 25 січ. – С. 9.

• "У знятому на плівку дні" : [в Будинку письменників презентували однойменну книгу про О. Ульяненка, уродженця м. Хорол] // Літературна Україна. – 2012. – 17 трав. – С. 10

• Балада про самітного генія : [розмова з науковцем О. Пуніною, авторкою монографії про О. Ульяненка ] // Українська літературна газета. – 2017. – 21 квіт. – С. 8.

• Барабаш, Є. Самоспалення як перемога / Є. Барабаш // Літературна Україна. – 2010. – 2 верес. – С. 2.

• Білик, Г. "Місто-монстр має померти": постколоніально-урбаністичний дискурс творчості Олеся Ульяненка / Г. Білик // Рідний край. – 2010. – № 2. – С. 130-133.

• Грабар, С. "Уляша" [Текст] : [пам'яті О. Ульяненка] / С. Грабар // Літературна Україна. – 2010. – 16 верес. – С. 8.

• Корнєва, В. Проза життя і смерті / В. Корнєва // Зоря Полтавщини. – 2010. – 7 верес. – С. 6.

• Мати Олеся Ульяненка пережила сина на вісім років : [ у ніч на 17 січня 2018 р. вона померла у штаті Каліфорнія (США)] // Газета по-українськи. – 2018. – 23 січ. – С. 22.

• Посмертна книга Олеся Ульяненка : [21 квітня на Міжнародному фестивалі "Книжковий Арсенал" відбудеться презентація книги лауреата Шевченківської премії Олеся Ульяненка "Яйця динозавра"] // Нова година. – 2016. – № 16. – С 4.

• У Чехії переклали Олеся Ульяненка // Українська літературна газета. – 2016. – 12 лют. – С. 15.

• Чуприна, Є. Потопельник у пізніх сльозах / Є. Чуприна // Рідний край. – 2010. – № 2. – С. 134-139.

• Якубовська, М. Пам'яті Олеся Ульяненко / М. Якубовська // Літературна Україна. – 2010. – 26 серп. – С. 2.

• Олесь Ульяненко [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2017. – Режим доступу: http://bit.ly/2FedFRt (дата звернення: 30.01.2018). – Назва з екрану.

• Олесь Ульяненко [Електронний ресурс] // LiveLib : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2006-2018. – Режим доступу: http://bit.ly/2CZzzSw (дата звернення: 30.01.2018). – Назва з екрану.

• Олесь Ульяненко: "Якщо з цієї ситуації не виплутаюсь, буду просити політичного притулку" [Електронний ресурс] // Українська правда : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2007-2017. – Режим доступу: http://bit.ly/2CYnhdn (дата звернення: 30.01.2018). – Назва з екрану.

• Олесь Ульяненко: "Я пробив дорогу жаданам і дерешам" [Електронний ресурс] // Тексти.org.ua : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2010-2017. – Режим доступу: http://bit.ly/2CYLBeQ (дата звернення: 30.01.2018). – Назва з екрану.